Всеукраїнський експеримент “Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику”

в  Стрийській ЗШ І – ІІІ ст. №1

 Робота з медіаосвіти педагогів була розпочата зі створення матеріально-технічної бази у школі та видання наказу № 111 – а від 01.09.2014 р. по Стрийській ЗШ І – ІІІ ст. №1 “Про викладання навчальних курсів “Медіакультура”, “Основи медіаграмотності”, “Книжка в світі медіа”. Результатом цієї роботи стало оснащення класу, який має умови для навчання учасників освітньо-виховного процесу та закріплення здобутих знань на практиці. В школі є три проектори, які використовуються педагогами для просвітницької роботи, на заняттях, методичних об‘єднаннях, педагогічних радах, групових консультаціях. Педагоги мають можливість оформляти необхідну документацію на ноутбуках, готуватися до різноманітних заходів, використовувати їх на заняттях з дітьми. Педагогічними працівниками створено банк мультфільмів, художньої літератури, музичних творів, дитячих журналів – все це дає можливість широко використовувати медіапродкуцію в роботі закладу.

  Наступним кроком було визначено нормативно-правову базу впровадження медіаосвіти в роботу школи, опрацьована педагогічними працівниками наукова та методична література, створено бібліотечку для вчителів та батьків.

  Важливим завданням на початку роботи стало визначення відношення педагогів та батьків до впровадження медіаосвіти у роботу школи, готовності педагогів до роботи за новим напрямком, а також початкового рівня знань, вмінь та навичок всіх учасників навчально-виховного процесу. Практичний психолог закладу провела анкетування вчителів, батьків, яке визначило проблемні зони, що потребували подальшого опрацювання:

-уявлення та знання педагогів, батьків учнів про медіаосвіту;

-психологічні бар‘єри користування сучасними засобами медіа;

-відповідальність батьків за медіаосвіту дітей;

-ризики користування дітьми сучасними медіа;

-розвиток рефлексії та критичного мислення у всіх учасників навчально-виховного процесу.

   Аналіз нормативно-правової бази, методологічних основ медіаосвіти, психологічних досліджень визначив ключові аспекти роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу, тематику заходів методичної роботи з педагогами, просвіти з батьками, а також завдання роботи з дітьми відповідно розробленої моделі медіаосвітнього простору школи.

Проведено:

- установчий семінар для педагогічного колективу школи з метою їх ознайомлення з особливостями технології впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес;

- засідання педагогічних рад за темами: «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи школи», «Медіакультура як продукт і, водночас, умова взаємодії суб`єктів інформаційного простору» та засідання «круглого столу» за темами: «Актуальність упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес школи», «Чи потрібна інтеграція медіаосвіти в навчально-виховний процес», що дозволило актуалізувати упровадження медіаосвіти.

Здійснюється:

- моніторинг результативності діяльності школи з питання впровадження медіаосвіти, анкетування батьків для вивчення сімейної медіакультури, виявлення мотиваційної та технологічної готовності дорослих суб‘єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвіти, соціологічні дослідження серед учнів 1-7 класів школи з метою виявлення рівня медіазалежності та серед учнів 9-11 класів з метою виявлення Інтернет-залежності, виявлення рівня контролю з боку батьків щодо користування цими ресурсами;

- діагностика рівня медіакультури та ставлення педагогічних працівників, учнів до впровадження медіаосвітніх інновацій.

   Досягнення школи презентовано на міському семінарі для директорів, відповідальних за інноваційну діяльність за темою: «Медіакультура – основна вимога до особистості інформаційного суспільства».

   Упроваджено в систему педагогічного навчання інформаційно-комунікаційні технології, фахові онлайн-тренінги.

   Учителі школи, приєднавшись до компанії Дня безпечного Інтернету на сайті Онляндії, використовують необхідні методичні матеріали, корисні ресурси для підготовки та проведення батьківських зборів, а також Інтернет-ресурси Web-2.0 під час підготовки до занять.

  Створено медіатеку педагогічної творчості з метою забезпечення інформаційних потреб, упровадження в навчальний процес засобів ІКТ, банк розробок методичних матеріалів; започатковано створення бази даних електронних ресурсів для комп‘ютерної підтримки експерименту з упровадження медіаосвіти та поширення кращого педагогічного досвіду.

   Проведяться відкриті уроки з використанням медіаресурсів.

   Обмінюємося досвідом з педагогічними працівниками інших закладів щодо ефективного впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.

   Колектив Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 з 2014 р. долучився до Всеукраїнського експерименту з упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів України, який проводять Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України в партнерстві з Академією Української Преси   (наказ МОНмолодспорту України від 27.07.11 № 886). За цей час ми пройшли етапи від вивчення наукових та науково-практичних джерел із питань медіаосвіти до викладання курсів: «Медіакультура»,«Основи медіаграмотності» та «Книга в світі медіа», залучення учнів до конкурсів, підвищення рівня медіакультури вчителів, учнів, батьків.    Педагогічний колектив використовує різні форми медіаосвіти: - інтегрована - забезпечується використанням медіа в межах уроків з предметів інваріантної складової, що робить процес більш технологічним і результативним; - формалізована - у межах варіативної складової адаптовані до віку учнів навчальні курси ;  - позашкільна - участь у конкурсах.    У 2014-2019 рр. учні 6,7,9 та 10 класів вивчали та вивчають курси: «Основи медіаграмотності»(6 та 9 класи),«Книжка в світі медіа»(7 клас), «Медіакультура»(10 клас), спрямовані на формування культури споживання медіа, розвиток критичного мислення учнів.

   Музейна педагогіка є саме тим міжпредметним науковим напрямом, який допомагає поєднати потенціал історико-культурних надбань людства та сучасні засоби медіа для сприяння розвитку творчих здібностей учнів.

   У школі уроки з медіаосвіти проходять як обговорення тем, дискусії, підготовка презентацій, аналіз кінофільмів, новин, реклами. На уроках часто й у великому обсязі використовую фото й відеоматеріали. Пропоную зробити й презентувати невеличкі власні дослідження й проекти, розробити та представити окрему тему.

   Учні більшою мірою орієнтовані на створення власного медіапродукту, відбувається обмін навичками, акцент робиться на спільній справі й співпраці.

   Найбільший інтерес серед тем курсу викликають питання маніпуляцій та навіювання за допомогою засобів масової комунікації. Всі учні згадують тему про рекламу. Цікавою для учнів є й тема розвитку фото-кіно-техніки. Відчути себе журналістами, взяти інтерв’ю, написати про подію — ця тема теж подобається школярам.

   Користь від медіаосвіти пов'язується у свідомості школярів із метою її отримання, тобто формуванням певних уявлень, знань і навичок, загальним розвитком й рівнем ерудованості.

   Медіаосвіта – це сучасна і актуальна тема, яка цікавить багатьох вчителів та викладачів, бо надає багато можливостей для поліпшення навчального процесу. Викладаючи цей курс, я зрозуміла, що медіаосвіта – це навчання теорії та практичним вмінням для опанування сучасними мас-медіа; що медіаосвіту слід відрізняти від використання медіа як допоміжних засобів у викладанні шкільних предметів. Мені близька думка Л. Мастермана, гуру медіаосвіти, який вважає, що медіаосвіта змінює відносини між учнем і вчителем, даючи змогу для роздумів і діалогів, тобто це швидше діалог, ніж дискусія.

   Велика кількість теоретичних і практичних семінарів дали досить міцну базу знань та сформували думку про інтеграцію медіаосвіти у викладання тих предметів, якими я займаюся. Це  зарубіжна література та культура добросусідства (“Львівське суголосся”). Дуже важливим моментом для формування особистісної візуальної медіакультури учнів є розвиток критичного та творчого мислення, творчого візуального медіасприймання на уроках. Під час  роботи з будь-яким медіатекстом  потрібно допомогти учням зрозуміти різницю між реальністю і тим, що їм пропонує візуальне медіа.  Застосування на уроках зарубіжної літератури прийомів критичного мислення навчить відрізняти те, що здається, від знань та фактів. У чинній програмі  є багато творів, які час від часу екранізувалися. Тому я із задоволенням використовують фільми, або їх фрагменти під час уроків; практикую  фрагментарний показ літературних екранізацій (до 10 хвилин), а також пропоную учням обговорити побачене за таким алгоритмом:

а) екранізація як відображення режисерського світосприйняття особливостей часу створення фільму;

б) екранізація як переосмислення першоджерела, як відправна точка у створенні іншої художньої структури, але адекватної в загальній ідейній та емоційній налаштованості;

в) екранізація як відтворення художньої образності літературного слова засобами кіномистецтва та неминучі при цьому втрати авторського начала;

г) екранізація як аналіз авторської думки в першоджерелі, але в іншій формі її розвитку.

   Під час обговорення учні навчаються порівнювати літературний твір з екранізацією, враховуючи особливості кожного виду мистецтва. Здійснюється перехід від поверхового стереотипного читання і сприйняття твору до цілеспрямованого та опосередкованого, у учнів формується  аналітичний підхід до прочитаного та побаченого.

   Після обговорення учні отримують практичні завдання. Наведу зразки завдань для учнів різних вікових груп.

Для 5-6 класів:

 Малюнки дітей по враженням від фільму чи твору.

 Створення вікторини до фільму.

 Складання сценарію казки.

 Складання запитань до автора твору, режисера, акторів.

 Гра «Підбери епітет» до епізоду, сцени, репліки фільму.

Для 7-8 класів:

 Усне малювання героїв фільму, вираження своїх вражень через малюнок, вірш, нарис.

 Конкурс реклами до книги або фільму.

 Порівняння малюнків до літературного твору та його екранізації.

 Написання есе «Герой у творі та кінофільмі».

 Тестування за змістом вивченого твору та побаченого фільму.

Для 9-11 класів:

 Конкурс-аукціон творчих ідей «Мій майбутній сценарій».

 Гра-вікторина «Що це за фільм?» (за картками).

 Створення і озвучування мультфільму за вивченим поетичним твором у вигляді стоп-кадрів.

 Створення кіноафіш за допомогою колажів із домальовуваннями.

 Добір живописних, музичних творів, що асоціюються з тим чи іншим медіатекстом. Обґрунтування свого вибору.

 Письмове рецензування медіатекстів.

 Прослуховування усної інформації з наступним її ілюструванням малюнками, складання сценарного плану відеосюжету.

 Виклад запропонованої інформації зі змінами її таким чином, щоб вона стала доступною.

   Зазвичай учні із задоволенням виконують такі завдання, активно беруть участь у дискусіях, вчаться висловлювати свої думки конкретно та аргументовано. Під час таких уроків наприкінці використовую діаграми Венна, щоб знайти спільне та розбіжне  в графіці та тексті.

   Наступна ідея полягає в тому, щоб учні порівняли подібні персонажі та сюжетні лінії з різних медіаформатів. Мною було запропоновано учням 11 класу при вивченні твору М. Булгакова «Майстер і Маргарита» порівняти деякі уривки з роману та малюнки до цього твору, яких існує безліч. Відбулася ділова гра, у якій учні стали редакторами електронної версії відомого роману. Вони обрали серед ілюстрацій серію відомого художника  Павла Оринянського та спробували до малюнків підібрати відповідний текст і розташувати все  у вигляді презентації.

   Зіставлення, що відбулося за цими обговореннями, дало нагоду глибше зрозуміти дві художні форми, продемонструвати, як митець використовує малюнки, а письменник – слова, щоб викликати подібні емоції. У старших класах учні із задоволенням користуються будь-якою можливістю продемонструвати свою особистість, заявити про себе.    Тому завдання написати незвичний твір у різних форматах викликає зацікавленість. Так з’явилися твори в електронному вигляді з ілюстраціями. Деякі учні ілюстрували поезію, яка їм до вподоби, дехто створив аудіофайли, на яких сам читав вірші. Після кожної презентації було обговорення вражень, що їх справляють різні формати, оцінювалась ефективність кожного з них і вирішувалось, який формат краще підходитиме до їхньої аудиторії та мети.

   Медіаграмотність надає учням базові знання, щоб боротися із стереотипами, та знайомить їх з методами пошуку надійних джерел інформації в процесі знайомства із чимось новим. На уроках літератури ми маємо виховувати компетентного читача, телеглядача, який розпізнає та піддає критиці різні упередження, розуміє, що подання матеріалу в популярних медіа не завжди точне та вичерпне. Особливо це стосується тем, на яких вивчаються інші культури і країни.

  Викладання літератури має свою специфіку, яка обов’язково передбачає вплив на емоційну сферу учня. У зв’язку із цим актуальним є використання на уроках можливостей сучасного медіа (комп’ютерна графіка, відеофайли, презентації, анімація, ілюстративний матеріал). Це забезпечує  підключення до процесу переробки інформації механізмів образного сприйняття. На мій погляд, застосування медіа на уроках дає нову якість у передачі і засвоєнні системи знань. Принциповим при цьому стає одночасне підвищення медіакомпетентності, як учнів, так і вчителя.

   Важливе нагадування наприкінці, якщо ви просто використовуєте недруковані медіа або елементи високої технології під час роботи з учнями, то це не обов’язково означає, що ваше викладання має характер медіаграмотності. Так само, навчати учнів використовувати нові медіатехнології, щоб передавати свої власні меседжі – корисна річ, але вона не свідчить про те, що в класі наявна медіаграмотність. Медіагамотність відрізняється від ширшого застосування технології наголосом на елементі розслідування і аналізу самими учнями. У нашому підході до медіаграмотності виконання завдань у класі пов’язано передовсім з виконанням програми та потребами учнів.

   Упровадження елементів медіаосвіти являє собою прекрасний інноваційний засіб мотивації не тільки навчальної діяльності в цілому та вивчення літератури зокрема, а й дозволяє використовувати доробки старшокласників як ефективний медіазасіб у позакласній та роботі, а також допомагає самовираженню та самопізнанню учнів.

   Згуртовано актив шкільного самоврядування та проведено безліч благодійних акцій, позакласних заходів тощо, створено більше сотні творчих проектів.

   Заради досягнення виховної мети у процесі створення шкільного медіапродукту було розроблено тематику проектів позакласної діяльності учнів за кількома напрямами:

1. Шкільні акції.

2. Творчі майстерні, ігри, тренінги та майстер-класи.

3. Волонтерський рух тощо.

4. Співпраця з бібліотеками школи та міста.

   У позакласній роботі основна увага приділяється проведенню заходів, спрямованих на притягнення учнів до активної участі в громадському житті в межах впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес за допомогою класних годин, зустрічей з батьками, різноманітних фотомонтажів. Школярі навчаються брати інтерв‘ю, писати і редагувати статті, проводити фото і відео зйомки тощо.

   Випуск шкільних газет допомагає у національно-патріотичному вихованні учнів, у формуванні комунікативних компетентностей, у здобутті практичних умінь та навичок під час вирішення екологічних, здоров‘язберігаючих та інших завдань.

   Учні, які працюють у шкільній редакції, практично отримують додаткову спеціальність – вони можуть працювати редакторами , створювати комп’ютерні  макети та дизайни газет і журналів, мають навички журналістської діяльності. Приємно усвідомлювати, що робота в шкільній газеті стає для  них першим містком у велике майбутнє .
 “Щоб людина грамотно споживала медіа, треба поставити її в позицію творця”. Саме  цим ми і займаємось…

    Із метою реалізації медіаосвітніх завдань, окреслених у Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, впроваджую різноманітні форми роботи з батьками, здійснюю медіапросвітницьку діяльність і серед батьків, адже й від них також залежатиме майбутнє ЗДОРОВОГО, незаангажованого, розвиненого суспільства.

    Батькам презентується Концепція впровадження медіаосвіти в Україні, медіаресурси, які можна використовувати для формування культури здоров’я у дітей, розкриваються умови використання медіаресурсів на заняттях, у дозвіллєвій діяльності. Пропонуються твори, мультфільми, фільми, які доцільно подивитися разом із дітьми (спільний перегляд) стосовно питань збереження здоров’я.  Для батьків проводяться круглі столи, наприклад, за темою «Телебачення і комп’ютер у житті дітей», під час яких акцентується увага на тому, що дитинство – початковий етап розвитку комп’ютерної грамотності, який потребує збагачення дитячого досвіду взаємодії з комп'ютером на основі варіативності та цілісності, знання й аналізу медіаресурсів за змістом і спрямованістю, що дозволить створити безпечне інформаційне середовище для дитини. Я також готую поради батькам, наприклад, як подолати негативний вплив екранних медіа на дитину.

    Для вчителів та батьків проведено у 2014-2019 рр. масові заходи медіаосвітнього напряму : інформування батьків на зборах; тематична педрада; виставка учнівських медіа робіт; психологічна просвіта батьків «Вплив телебачення на психічну сферу життя людини»; психологічна просвіта учнів «Створення об’ємної та площинної мультиплікації» тощо.

     Учні, вчителі та батьки завдяки медіаосвіті адаптуються до умов інформаційного суспільства. Ознайомлення з історією медіа, маніпуляційними технологіями, аналіз медійних продуктів сприяє вихованню свідомого, компетентного і творчого споживача медіа, стимулює розвиток спеціальних знань, умінь, навичок у сфері медіа.    

     Опитування по завершенню вивчення курсу свідчить про те, що учні починають більше аналізувати медійні продукти, адекватніше користуватися різноманітними медійними засобами, тобто намагаються критично мислити, розвиваючи особистісне, оціночне ставлення до продукції ЗМІ. Робота, яку проводить педколектив, допомагає учням, а також вчителям і батькам адаптуватися в умовах інформаційного суспільства, формувати власну громадянську позицію, сприяє профілактиці формування медіа залежностей, маніпуляцій та інформаційного перевантаження. Як зазначила керівник експерименту Любов Найдьонова: «Діти не будуть медіаграмотними, поки не прийде нове покоління батьків, на яке ми зараз можемо впливати». Розвиток медіакультури учнів, формування медіаграмотності всіх учасників навчально - виховного процесу - важливий, актуальний напрям роботи Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1. 

    Сучасні діти народилися в цифровому світі ХХІ століття, тому з раннього віку знайомі з новими медіа. Про значення мас-медіа коротко і сильно сказав відомий німецький філософ Н. Луман у перших рядках своєї книжки «Реальність мас-медіа»: «Те, що ми знаємо про наше суспільство і навіть про світ, у якому живемо, ми знаємо завдяки мас-медіа. Це твердження не тільки щодо нашого знання про суспільство та історію, а й щодо пізнання природи». 

     Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження комп'ютерів, електронних іграшок і сучасних мобільних пристроїв впливають на виховання дитини й сприйняття нею навколишнього світу. Сучасна дитина з більшим задоволенням подивиться телевізор, ніж прочитає книгу. Істотно змінюється і характер її улюбленої практичної діяльності – гри, змінюються й улюблені герої та захоплення.

        Девізом нашої школи є латинське висловлювання: “Non scholae, sed vitae discimus – не для школи вчимося, а вчимося для життя”. Започатковані практики шкільної медіаосвіти дозволять учням ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.

     У подальшій перспективі педагогічний колектив школи планує продовжити системну роботу з формування медіа- та інформаційної грамотності всіх учасників навчально-виховного закладу.

    Ми визначили для себе пріоритетні напрями в експерименті. Це, по-перше, створення наскрізної системи медіаосвіти — тобто включення її в програми усіх класів. Також ми продумали, як інтегрувати медіаосвіту в виховний процес з початкової школи. Формування в шкільному середовищі медійної та інформаційної грамотності визнано однією з десяти ключових компетентностей згідно реформи освіти — «Нової української школи». Адже діти ХХІ століття — це діти інноваційного покоління.

    На наше переконання, починати процес медіаосвіти необхідно якнайраніше. Діти приходять до школи, маючи вже достатній досвід спілкування з різноманітними медіапродуктами та медіазасобами. Тому виховувати медіакультуру, медіасмаки учнів із початкової школи — наш обов’язок. Школяр повинен навчатися вибирати якісний контент зі ЗМІ, давати йому аргументовану оцінку, вміти порівнювати, добирати необхідні ресурси, управляти своїм спілкуванням із медіа, розвивати медіатворчість. Допомогти дітям у цьому можуть їхні найкращі порадники: батьки та вчителі.

    Завданням  вчителя школи - це розвиток в учнів усіх вікових категорій особистісної медіакультури й забезпечення їхньої підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.

   Крім того, ми започатковуємо факультативи і курс медіакультури (з урахуванням особливостей переходу учнів до профільного навчання і професійної освіти). І, звісно,  продовжуємо активізувати позакласну роботу та інші форми учнівської творчості.

   Медіаосвіта буде ефективною тільки тоді, коли сам учитель буде медіаграмотним і зможе якісно використовувати можливості сучасних інформаційних технологій. Для гідної підготовки педагоги і психолог школи будуть постійно проходити спецкурси та тренінги із медіаосвіти, стежити за медіаосвітніми інноваціями.

    Я думаю, що дуже важливим є обмін досвідом із медіаосвіти між різними навчальними закладами. Нам усім необхідне проведення науково-практичних семінарів і спільних наукових проектів, конференцій, міжвідомчих заходів, фестивалів. Особливо корисними будуть такі заходи для закладів освіти, які тільки-но розпочали впроваджувати експериментальну діяльність за цим напрямом.

    Українським школам для досягнення цілей експерименту потрібні навчальні програми для наскрізної інтегрованої медіаосвіти, а також відповідне навчально-методичне забезпечення, достатня кількість посібників та підручників, яких зараз нема.

   Крім того, звісно, варто покращити матеріально-технічні бази навчальних закладів. Потрібно, щоб навчальні приміщення шкіл обов’язково мали доступ до Інтернету — тільки так вийде проводити цікаві заняття із застосуванням новітніх технологій. Тому, звичайно, для подальшого впровадження медіаосвіти в школі необхідне щорічне фінансування експериментальної роботи.