1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Стрийській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 Стрийської міської ради Львівської області розроблене відповідно до статті 41 частини 2 Закону України «Про освіту» та статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту».

2. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

--підвищення якості освітньої діяльності та якості освіти;

--проведення моніторингу технологій навчання;

--проведення моніторингу ресурсного потенціалу закладу;

--проведення спостереження за станом соціально-психологічного середовища закладу;

--здійснення контролю стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

--здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів та рішень педради закладу;

--вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу, за результатами поширення передового педагогічного досвіду, усунення негативних тенденцій;

--збір, обробка та накопичення інформації для підготовки проєктів рішень;

--аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по закладу;

--надання методичної допомоги педагогічним працівникам;

--здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності в закладі;

--здійснення контролю за створенням умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами;

--створення умов для підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників.

3. Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає:

--стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

--критерії, правила і процедури створення безпечного освітнього середовища;

--критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

--критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

--критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу;

--інформаційні системи для ефективного управління закладом;

--механізми забезпечення академічної доброчесності;

--створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

--вивчення та самооцінювання якості освіти;

--виконавці самооцінювання;

--функціональні обов’язки учасників самооцінювання;

--критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти.

4. Стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, систему та механізми забезпечення академічної доброчесності схвалює педагогічна рада закладу та затверджує наказом директор.

5.Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти за процедурами, визначеними в цьому Положенні, здійснюється щороку за напрямками:

- моніторинг освітнього середовища (жовтень-квітень);

- моніторинг навчальних досягнень (грудень, червень);

- опитування учасників освітнього процесу (жовтень – грудень, березень – квітень);

- спостереження за навчальними досягненнями учнів (жовтень – квітень);

- оцінювання освітньої діяльності (червень);

- звіт про освітню діяльність (серпень).

6.Учасниками самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти є керівництво закладу, педагогічні працівники закладу, учні, їхні батьки або інші законні представники.

7. Оцінювання функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор закладу, робоча група за напрямками «Освітнє середовище закладу освіти», «Система оцінювання здобувачів освіти», «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти», «Управлінські процеси закладу освіти», до складу якої входять заступники директора з навчальної, виховної та інноваційної роботи, педагогічні працівники, представники ради закладу та учнівського самоврядування. Як експерти до участі в оцінюванні внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти за кожним із напрямів можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

8. Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор закладу, за його дорученням заступник директора з навчальної роботи або створена з цією метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

9. Для забезпечення керування процесом вивчення якості освітньої діяльності та якості освіти директором закладу призначається відповідальна особа – заступник директора з навчальної роботи.

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1.Стратегія забезпечення якості освіти ґрунтується на таких принципах:

- відповідності Державним стандартам початкової освіти та Державним стандартам загальної

середньої освіти;

- відповідальності за забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

- системності в управлінні якістю освітньої діяльності та якості освіти;

- партнерства;

- здійснення обґрунтованого моніторингу якості освітнього процесу;

- відкритості інформації та прозорості процедур системи забезпечення якості освіти.

2. Основні процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти:

- оцінювання навчальних досягнень учнів закладу;

- щорічний моніторинг навчальних досягнень учнів закладу;

- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

- моніторинг професійного зростання керівних та педагогічних працівників;

- вдосконалення навчально-матеріальної бази для організації освітнього процесу;

- розвиток інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

- забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників та

учнів закладу;

- запобігання та протидія булінгу;

- забезпечення належних умов харчування учнів закладу;

- створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає контроль за:

- кадровим забезпеченням освітньої діяльності;

- навчально-методичним забезпеченням освітньої діяльності;

- матеріально-технічним забезпеченням освітньої діяльності;

- моніторинг якості знань учнів;

- моніторинг та періодичний перегляд освітніх програм;

- забезпечення публічності інформації про освітні програми;

- дотримання академічної доброчесності;

- забезпеченням наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім

процесом;

- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти.

4. Завдання моніторингу якості освіти:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом;

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану

освітнього процесу;

- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої

мотивації навчання;

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації

учнів і педагогів;

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього

процесу.

5. Основними формами моніторингу є:

- проведення контрольних робіт, зрізів знань учнів;

- участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, турнірів, конкурсів;

- вивчення документації;

- опитування, анкетування;

- відвідування уроків, заходів.

ІІІ. Критерії, правила і процедури створення комфортного

та безпечного освітнього середовища

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу, регулює Закон «Про освіту». Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

1. Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища;

– безпечні й комфортні умови праці та навчання;

– відсутність дискримінації та насильства;

– створення інклюзивного і мотивувального простору.

2. Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних

цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед учнів як насильство, кібербулінг,

булінг тощо;

– формування в учнів життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють

соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування в учнів таких життєвих навичок, як

спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та

конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів,

виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя,

збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту,

творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації,

соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки

партнерства.

3.Оцінювання освітнього середовища закладу освіти відбувається за такими критеріями:

- забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

- забезпечення навчальними та іншими приміщеннями для реалізації освітньої програми;

- створення умов для харчування учнів;

- застосування підходів для адаптації та інтеграції учнів закладу до освітнього процесу,

професійної адаптації працівників;

- планування та реалізація діяльності щодо запобігання проявам дискримінації, булінгу;

- облаштування приміщень і території закладу з урахуванням принципів універсального

дизайну та розумного пристосування;

- забезпечення архітектурної доступності території та будівель для учнів з особливими

освітніми потребами;

- формування освітнього простору, що мотивує до навчання учнів.

4. Оцінювання освітнього середовища відбувається у способи:

- спостереження;

- анкетування педагогічних працівників;

- анкетування учнів;

- анкетування батьків, інших законних представників учнів.

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів закладу

1. Метою навчання учнів є сформовані компетентності, які зорієнтовані на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і вмінь учнів. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

2. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

- вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати

свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання,

відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного

самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що

передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в

побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості

висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння

навичками міжкультурного спілкування;

- математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей

в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних

відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і

суспільному житті людини;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають

формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі

спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі

проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та

дослідження;

- інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому

середовищі (клас, заклад тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою

компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити

професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах

громади;

- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного

природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного

використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого

розвитку суспільства;

- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової

грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання

засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих

ситуаціях;

- навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними

для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової

інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних

навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості,

рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і

можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,

активність в житті класу і закладу, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних

ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття

різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до

власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу

життя;

- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості

(образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних

здібностей, творчого вираження особистості;

- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

3. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового

матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний

матеріал;

- навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації,

вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі

навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; - стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати,

застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

4. При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних компетентностей, умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати,

абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати

гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

5. Характеристики якості навчальних досягнень учнів:

- повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;

- глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

- гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і

нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння

комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

- системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто

усвідомлення одних знань як базових для інших;

- міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх і застосування у нових

ситуаціях.

6. Навчальні досягнення учнів у закладі оцінюють відповідно до вимог законодавства.

7. Для учнів 1-2-х класів передбачаємо формувальне стимулююче оцінювання, яке фіксується в свідоцтві досягнень. Воно заповнюється за 51 показником.

8. Навчальні досягнення учнів 1-х класів оцінюються відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу Нової української школи».

9. Навчальні досягнення учнів 2-х класів оцінюються відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу».

10. Навчальні досягнення учнів 3-4-х класів НУШ оцінюються відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 16.09.2020 № 1146 «Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи».

11. Навчальні досягнення учнів 4-х класів оцінюються відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

12. Навчальні досягнення учнів 5-11-х класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затверджених наказом міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 566/19304, наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

13. Основні види оцінювання учнів – поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

14. Поточний контроль здійснюють шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, зокрема для самостійної та індивідуальної роботи учнів протягом семестру.

Окрім того, поточний контроль здійснюють під час практичних та лабораторних занять, а також за результатами перевірки контрольних, самостійних робіт, індивідуальних завдань.

15. Результати навчання учнів кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюють шляхом державної підсумкової атестації у формах згідно із Порядком проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України від 07.12.2018 № 1369. Учні початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу та якості освіти.

16. Для відстеження результатів навчання учнів, у закладі проводиться:

- моніторинг навчальних досягнень учнів – один раз на семестр;

- моніторинг наступності між ланками освіти за окремим планом – на початку та

наприкінці навчального року.

17. Система оцінювання учнів здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів.

18. Результати моніторингу можуть оприлюднюватися на офіційному веб-сайті закладу.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників

1. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- освітній рівень педагога;

- вміння педагога планувати свою діяльність та аналізувати її результативність;

- використання компетентісного підходу до навчання та реалізація індивідуальних

освітніх траєкторій для учнів;

- результати атестації, сертифікації;

- підвищення рівня професійної компетентності та майстерності;

- участь у розробці авторських програм та навчальних посібників, затверджених в

установленому порядку;

- наявність методичних розробок, статей тощо;

- участь в інноваційній роботі, втілення освітніх проєктів;

- провадження експертної діяльності;

2. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено у статті 4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

3. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається у способи:

- вивчення документації;

- спостереження за навчальним заняттям;

- інтерв’ю за результатами спостереження за навчальним заняттям;

- анкетування учнів та їхніх батьків, інших законних представників;

- ведення діагностичних карт.

4. З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019, листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019 та Положення про підвищення кваліфікації педагогічних працівників Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, затвердженого педагогічною радою закладу.

5. Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

6. Основними видами підвищення кваліфікації є:

- навчання за програмою підвищення кваліфікації при ЛОІППО;

- стажування;

- участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує

педагогічна рада.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської

діяльності керівних працівників закладу

{C}1. {C}Оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу здійснюється за

такими критеріями:

- наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу;

- сформованість процесу управління внутрішньою системою забезпечення якості

освіти;

- здійснення самооцінювання управлінської діяльності;

- формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

- планування та вживання заходів щодо утримання в належному стані будівель

приміщень і обладнання закладу;

- ефективна кадрова політика керівника закладу;

- налагодження конструктивної співпраці усіх учасників освітнього процесу;

- впровадження та реалізація політики академічної доброчесності;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого

рівня якості освітнього процесу.

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

2. Оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу відбувається у

способи:

- вивчення документації, зокрема Стратегії розвитку, Статуту закладу, плану роботи

закладу на рік;

- протоколів засідань педагогічної ради, наказів керівника з питань основної та кадрових

питань;

{C}- анкетування педагогічних працівників, учнів та їхніх батьків, інших законних

представників.

VII. Інформаційні системи для ефективного управління

1. Заклад забезпечує збір, аналіз і використання відповідної інформації для ефективного управління освітньою діяльністю та освітніми програмами на основі використання інформаційних систем. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі сприяють система ІСУО, програма КУРС Школа та додатки Google.

2. Система електронного збереження документів на Google-диску забезпечує єдиний механізм у роботі з документами, унеможливлює їх дублювання, допомагає ефективно здійснювати їх пошук, володіючи мінімальною інформацією про них, надає можливість паралельного виконання операцій, що дозволяє скоротити час руху документів і підвищити оперативність їх виконання.

3. Інформаційні системи дозволяють забезпечити моніторинг якості діяльності закладу та приймати ефективні управлінські рішення щодо її вдосконалення.

VIІI. Механізми забезпечення академічної доброчесності

1. Механізм забезпечення академічної доброчесності функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,

відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела

використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

- об’єктивне оцінювання результатів навчальних досягнень учнів.

3. Умови, що створюють педагогічні працівники для сприяння дотримання норм академічної

доброчесності учнями:

- здійснювати просвітницьку роботу щодо важливості дотримання норм академічної

доброчесності;

- вчити учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та

вказувати автора;

- розробляти завдання, які унеможливлюють списування;

- оприлюднювати чіткі критерії оцінювання;

- реалізовувати у практиці роботи формувального оцінювання;

- налагоджувати партнерські відносини з учнями.

4. Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю

результатів навчання;

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,

відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності,

використані методики досліджень і джерела інформації.

5. Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих)

результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості)

та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших

авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих

наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі

або наукових дослідженнях;

- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються

освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім

дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчальних

досягнень;

- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової,

творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

- формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація

та списування;

- хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо

надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального

або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому

процесі;

- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів

навчання учнів.

6. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть

бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної

категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати

визначені законом посади.

7. За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої

академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

IХ. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища,

універсального дизайну та розумного пристосування

1. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.

2. Заклад (за потреби) створює інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами або забезпечує супровід дитини помічником вчителя.

3. Для навчання осіб з особливими освітніми потребами враховуються відповідні аспекти:

--Облаштування освітнього середовища (доступність).

--Забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та допоміжними засобами навчання відповідно до потреб учнів.

--Облаштування ресурсної кімнати.

Х. Вивчення та самооцінювання якості освіти

1. Функції самооцінювання:

- отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку;

- упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу;

- координація діяльності організаційних структур (методичних центрів, творчих груп),

задіяних у процедурах моніторингу.

2. Види самооцінювання:

- моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти;

- моніторинг педагогічної діяльності;

- моніторинг за освітнім середовищем.

3. Напрями самооцінювання:

- узгодження управління (якщо заклад відповідає певним стандартам в освіті, автоматично

забезпечується адекватний рівень її діяльності);

- діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх

особистості;

- вивчення діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

- статичний показник (надає можливість одночасно зняти показники за одним або

кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і

визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

- динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу

діяльності);

- психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної

діяльності);

- внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою становлення

колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);

- самооцінювання освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни,

з подальшим прийняттям управлінського рішення);

- педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії

вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

- освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в

освіті);

- учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які

супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової

інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

- самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження

досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними

дисциплінами);

- моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх

факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують

більш детального дослідження).

4. Форми самооцінювання:

- самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора;

- внутрішня оцінка діяльності керівниками методичних центрів;

- зовнішнє оцінювання діяльності.

5. Етапи проведення самооцінювання:

- терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи закладу на кожен

навчальний рік;

- самооцінювання включає три етапи:

а) підготовчий - визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критеріїв оцінювання,

розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б) практичний (збір інформації) - аналіз документації, тестування, контрольні зрізи,

анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний - систематизація інформації, аналіз інформації, коректування,

прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

6. Виконавці:

Виконавцями самооцінювання є: заступники директора, керівники методичних центрів, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники психологічної служби закладу.

7. Функціональні обов’язки учасників само оцінювання:

а) Адміністрація закладу:

- ініціює розроблення Стратегії розвитку закладу;

- розробляє і втілює внутрішкільну систему забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти;

- установлює і затверджує порядок, періодичність проведення досліджень;

- забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

- сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечує реалізацію освітньої програми;

- визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

- приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів

моніторингу.

б) Педагогічна рада закладу:

- участь у розробленні методики оцінювання;

- вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи

забезпечення якості освіти;

- визначення способів оприлюднення інформації та показників розвитку системи

моніторингу;

- вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників;

- затвердження освітньої програми закладу та Стратегії розвитку та Положення про

академічну доброчесність;

- сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих

ініціатив.

в) Класний керівник:

- проводить контроль за всеобучем кожного учня;

- своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

- надає інформацію для самооцінювання.

г) Учитель:

- визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами

тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та підсумкового оцінювання

за семестри, навчальний рік;

- визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

- своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

8. Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

1) Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування

всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників

освітнього процесу.

2) Валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань

змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість

підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними

способами контролю.

3) Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші

особи.

4) Врахування психолого-педагогічних особливостей.

5) Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за

відповідною системою.

6) Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до

особистості, позитивного емоційного клімату.

7) Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

ХІ. Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

ХІІ. Забезпечення публічної інформації

Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами. На офіційному сайті закладу розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню та систематичному оновленню.

Стрийська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти